Максим, З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

Максим,  З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

Ми бажаємо тобі всього самого найкращого!

Нехай мрії здійснюються!

Вітаю, мамо! День МАТЕРІ!

Найдорожчою людиною у нашому житті завжди була, є і буде мама. Із нею ми відкрили для себе світ. Перші кроки зроблено, тримаючись за мамині надійні руки. Перша пісня – мамина. Першу іграшку подала мама і перша порада теж мамина. Наша мама найдорожча, найкраща і єдина. Мама ласкава, ніжна і добра. Вона завжди поруч. Тому, привітайте її, обійміть і подякуйте в цей день!

Спасибі, Матусю, Тобі,
За те, що я живу на світі.
І в цей прекрасний світлий день
Я подарую Тобі квіти.

Свята, прекрасна, дорога.
Тобі моя душа співає.
Любов Твоя така палка
На світі зло перемагає.

Проведи мене, Мамо, будь ласка
Проведи у цей світ.
Хай простелиться ніжна, криласта
Мені дорога услід.

Відгородить вона мене всюди
Від нещасть і біди.
Проведи мене, Мамо, між люди
В білий світ проведи.

Рідна Мамо, подай мені руку,
Щоб не впасти,як тяжко мені.
Мою щиру любов на цім світі
З вдячним серцем дарую Тобі!

Мама! Найдорожче слово в світі

Де б не був ти, що б ти не робив.

Назавжди вона твій шлях освітить

Ніжним серцем відданим тобі!

ПАМ'ЯТАЙ!

Вшануй свою Велику

ненароджену Вкраїну!

Полум’я скорботи

На підвіконні палахтить
Скорботи полум’я священне –
То свічка пам’яті горить
За всіх безвинно убієнних.
Мій розум навіть не збагне
Страшної люті сталінізму,
Що катував своїх людей,
Це ще жахливіше фашизму!

Моя бабуся, сирота,
Мені колись розповідала,
Як батька з матір’ю вона
В свої шість років поховала:
„Забрали з хати геть усе,
Зернину кожну вигрібали…
І на морозі крижанім
Водою неньку обливали.
Вона зізнатись не могла,
Де порятунок заховала –
Торбинку з житом і вівсом
Для діток в землю закопала.
Щоб доньки вижити змогли
У рік страшний голодомору,
Щоб рід нащадкам зберегли,
Щоб підвелись з колін угору.
І батька Голод переміг …
Зелених зерен дочекався,
Він їсти їх заборонив,
А сам не витримав, зірвався.
Він був щасливий у ту мить,
Коли жував зерно зубами…
Але кишечник так болить –
Він розривається шматками.
Останні ласощі свої
Сльозами рясно поливає,
І на очах своїх дітей
У страшних муках помирає.”
Та залишилося дитя –
Дівча сиріткою назвали,
Мою бабусю все життя
Повсюди кривдили й штурхали.
Немає рідного села,
Немає жодної хатини,
Тепер там зорані поля,
Що кормлять Голоду могили.
Моя бабуся вже пішла
За обрій сонце зустрічати,
Вона інакше не могла
Свою матусю обійняти.
Прошу, у серці запаліть
Скорботи полум’я священне
Та крізь століття пронесіть
Сльозу безвинно убієнних!

                                              Наталка Тривайло

З Днем Народження, Інусічка!***

Виростай розумна, добра і красива,
Виростай на радість рідним і батькам.
Будь в житті щасливою, успіх завжди май.
Щоб в тебе під ногами квіти розквітали,
А над головою сонечко світило.
Щоб в житті не знала ти горя і біди,
Щоб мрії всі збувалися,
І сонечко всміхалося всюди і завжди!!!
З Днем Народження, Інусічка!***

Листопадовий суботник

Мова моя калинова!

Як відомо, 9 листопада - День української писемності та мови.

Немає такої людина, яка б не шанувала своєї рідної мови. Ми шануємо та любимо нашу мову, тому ми прийняли активну участь в проведенні свята української мови. Тільки за нашим  зовнішнім виглядом  було зрозуміло, як ми шануємо українські традиції. 

День розпочався з  ХІІІ Міжнародного конкурсу знавців рідної мови від нашого класу взяла участь Заболотна Тетяна, яка зайняла III місце.  

 На четвертому уроці відбувся відкритий урок для учнів 5- Б з допомогою учителя української мови та літератури Зайченко Ольги Олександрівни, класного керівника 5- Б Петрової Анастасії Леонідівни та старости нашого класу Заболотної Тетяни. 

Вона створила презентацію про зародження і розвиток української мови, яку вона презентувала розповідаючи  додаткову інформацію  про українську мову.  

Також, вона підготувала завдання на перевірку знань рідної мови учнів 5- Б класу .

 Учні були задоволені та охоче декламували вірші на рідній мові. Урок пройшов з чудовою підготовкою та в дружній атмосфері!

   Спитай себе, дитино, хто ти є,
 І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.

Д. Павличко